-
1 быть в поту
vgener. être en sueur, être en transpiration, n'avoir plus un poil de sec -
2 распариться
amolecer vi (ao vapor); рзг ( быть в поту) banhar-se em suor -
3 распариться
1) être + part. pas. (ср. распарить)2) ( быть в поту) разг. être en sueur, être en nage -
4 распариться
1) estar ablandado ( al vapor)2) разг. ( быть в поту) estar chorreando sudor -
5 распариться
1) être + part. pas. (ср. распарить)2) ( быть в поту) разг. être en sueur, être en nage -
6 пот
нёксэ, не̄хэ диал., не̄ксин диал., не̄ксэ диал.; быть в поту нёчэ-мӣ -
7 стеснять
несов.; сов. - стесн`ить1) ( сжимать) сти́скувати, -кую, -куєш и стиска́ти, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти; ( сдавливать) зда́влювати, -люю, -люєш, здави́ти, -влю́, -виш и мног. позда́влювати, зду́шувати, -шую, -шуєш, здуши́ти, -шу́, -шиш; ( спирать) спира́ти, спе́рти, (зіпру́, зіпре́ш)моро́з \стеснять ня́ет дыха́ние — моро́з спира́є дух
2) ( кого-что - затруднять) утрудня́ти и утру́днювати, -нюю, -нюєш, утрудни́ти (кого-що, кому що); ( мешать) заважа́ти, зава́дити, -джу, -диш, перешкоджа́ти, перешко́дити (кому-чому); ( быть помехой) става́ти (стаю́, стає́ш) на перешко́ді (на зава́ді), ста́ти (ста́ну, ста́неш) на перешко́ді (на зава́ді) (кому-чому); ( беспокоить) турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, потурбува́ти (кого-що); ( причинять беспокойство) завдава́ти (-даю́, -дає́ш) кло́поту, завда́ти (-да́м, -даси́) кло́поту (кому), несов. клопота́ти, -почу́, -по́чеш (кого); ( связывать) зв'я́зувати, -зую, -зуєш, зв'яза́ти (зв'яжу́, зв'я́жеш)я не хочу́ вас \стеснять ня́ть — я не хочу вам заважа́ти (вас турбува́ти, вам завдава́ти кло́поту)
3) ( ограничивать) обме́жувати, -жую, -жуєш, обме́жити, -жу, -жиш; ( задерживать) затри́мувати, -мую, -муєш, затри́мати\стеснять ня́ть себя́ — обме́жувати себе́
4) ( притеснять) ути́скувати, -кую, -куєш и утиска́ти, ути́снути5) ( подавлять) гніти́ти (гнічу́, гніти́ш) и пригні́чувати, -чую, -чуєш и пригніта́ти, пригніти́ти6) (тесно сводить, смыкать) змика́ти, зімкну́ти -
8 озабочивать
озаботить клопотати, заклопотати и склопотати, турбувати, затурбувати кого чим, завдавати, завдати клопоту кому. Озабоченный - заклопотаний, затурбований, (сильно) прибитий клопотом. Быть -ным вследствие чего и чем - журитися чим и за чим. [Не журись ти нами].* * *несов.; сов. - озаб`отитьтурбува́ти, стурбува́ти и затурбува́ти; ( беспокоить) непоко́їти, занепоко́їти; ( причинять хлопоты) завдава́ти кло́поту, завда́ти кло́поту, несов. заклопота́ти, склопота́ти -
9 сила
1) си́ла; (физическая энергия, возможность) снага́, насна́га; ( мощь) міць, род. п. мо́ці, ду́жість, -жості, поту́габыть в \сила ле — бу́ти си́льним; ( в состоянии) бу́ти спромо́жним, бу́ти в си́лі; бу́ти го́дним
быть в \сила лах — зду́жати, бу́ти при си́лі; ( в состоянии) бу́ти спромо́жним, бу́ти в си́лі; бу́ти го́дним
входи́ть, войти́ в \сила лу — см. входить 1)
в ме́ру \сила л, по ме́ре \сила л — у мі́ру сил, по змо́зі
в \сила лу — (едва) наси́лу, ле́две, ледь
в \сила лу чего́, \сила лою чего́ — через що, вна́слідок чого́; ( ввиду) з о́гляду на що; ( на основании) на підста́ві чого́
в \сила лу обстоя́тельств (веще́й) — через обста́вини, з о́гляду на обста́вини
изо всех \сила л, что есть (бы́ло) \сила лы (сил) — щоси́ли, з усіє́ї си́ли, з усі́х сил, щоду́ху, що є ду́ху (си́ли, сил), чимду́ж, чимду́жче, якомо́га, якмо́га, щомо́га; скі́льки си́ли; (мног.: преим. при глаголах "кричать", "петь") як не порозрива́ються
морски́е \сила лы — воен. морські́ си́ли
несме́тная \сила ла — си́ла-силе́нна, тьма-тьму́ща
не под \сила лу — неси́ла, не під си́лу, не до снаги́
нет \сила л — нема́ сил; неси́ла
он в \сила лах — він ще зду́жає, він ще при си́лі
он не в \сила лах терпе́ть — він не має сил (си́ли) терпі́ти; неси́ла (неспромо́га) йому́ терпі́ти
по \сила ле возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі, по спромо́зі, у мі́ру можли́вості
про́бовать \сила лы — см. пробовать
\сила л нет, как (до чего́) — не сказа́ти, як
через \сила лу — над (понад, через) си́лу
2) (сущность, смысл, значение) суть, -ті, си́ла, сенс, -у; ( дело) спра́ване в э́том \сила ла — не в цьо́му суть (си́ла, сенс, спра́ва)
3) юр. си́ла, чи́нність, -ностівходи́ть, войти́ в \сила лу — см. входить 1)
\сила ла зако́на — си́ла (чи́нність) зако́ну
-
10 седьмой
settimo; sette (дата, номер)* * *числ.settimo; sette (дата, номер, страница)седьмое / седьмого ноября — il sette novembre
••трудиться до седьмого пота / поту — sudare sette camicie
быть на седьмом небе — gongolare di gioia, toccare il cielo con un dito
седьмая вода на киселе — parente m alla lontana
* * *adjgener. settimo -
11 набираться
набраться1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].* * *несов.; сов. - набраться1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися\набираться ться сил (си́лы) — набира́тися, набра́тися сил (си́ли); убива́тися, уби́тися (убира́тися, убра́тися) в силу, сов. у поту́гу вбитися
\набираться ться сме́лости — набира́тися, набра́тися сміли́вості (смілості), добира́ти, добра́ти сміли́вості (смі́лості)
\набираться ться ума (разума) — набира́тися, набра́тися ро́зуму
2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся -
12 обуза
тягар, клопіт, глоба. [Оце мені глоба на шию з оцією роботою]. Сделаться, быть обузою для кого - стати, бути кому за тягар.* * *тяга́р, -я; ( обременительная забота) кло́піт, -поту, моро́ка -
13 попечение
о ком о чём пі[е]клування, дбання за (про) кого, за (про) що, опікування ким, чим, (забота) клопіт (-поту), турбота (и турботи мн.), старання за (про) кого, за (про) що, (уход) догляд (-ду) за ким, за чим. Неослабное -ние - повсякчасне пі[е]клування, дбання, повсякчасна турбота за (про) що. Иметь -ние о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, дбати за (про) кого, за (про) що, опікуватися ким, чим, старання мати за (про) кого, за (про) що; срв. Пещися. Быть, находиться на чьём-л. -нии - на чиїй голові бути, під чиїм опікуванням (під чиєю опікою) бути. Взять кого на своё -ние - взяти кого на своє пі[е]клування, під своє опікування, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт). Оставлять что-л. на -ние кому-л. - приручати (приручити), уручати (уручити) кому що. Оставьте, отложите -ние об этом - покиньте турботу про (за) це, покиньте турбуватися цим, облиште це. Благодарю вас за ваше -ние обо мне - дякую вам за турботи ваші (за клопіт ваш) про (за) мене. Оставлять, оставить без -ния - занедбувати, занедбати кого, що, без опіки (без догляду) лишати (лишити), кидати (покинути) кого, що. Оставленный без -ния - занедбаний, занехаяний, неприкоханий, непоратований, необмислений. [Як сирітська дитина непоратована (М. Вовч.)].* * *піклува́ння; ( наблюдение) до́гляд, -у; ( опека) опі́кування, опі́ка; ( радение) дбання́ и дба́ння; ( забота) турбо́та -
14 седьмой
* * *
См. также в других словарях:
"Я хочу быть с тобой..." Самые известные тексты Кормильцева — После тяжелой болезни в воскресенье в Лондоне скончался известный российский поэт и переводчик Илья Кормильцев. По специальности Илья Кормильцев был химиком, в 1981 году окончил химфак Уральского госуниверситета, но выбрал другую стезю творческую … Энциклопедия ньюсмейкеров
Тропические леса и их Фауна — Блистает лес красой богатой. Как некий новый, дивный мир. До сих пор мы бродили по пустыне и ознакомились со степью; бросим теперь взгляд на леса внутренней Африки, которые можно назвать девственными лесами. Многие из них не… … Жизнь животных
КОЖА — (integumentum commune), сложный орган, составляющий наружный слой всего тела и выполняющий ряд функций, а именно: защиту организма от вредных внешних влияний, участие в теплорегуля ции и обмене веществ, восприятие идущих извне раздражений.… … Большая медицинская энциклопедия
Кожа — (integumentum) наружный слой тела животных. За исключением простейших (Protozoa), y которых кожные покровы представляют лишь выделяемую телом тонкую пленку (кутикулу) или обособленный наружный слой протоплазмы, покрытый иногда роговой студенистой … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
_Приложение II — Читатели, познакомившиеся с содержанием Приложения I, могут задуматься над таким вопросом: а существуют ли у слов русского языка какие либо приметы, по которым можно было бы определять их принадлежность к тому или иному типу ударения (акцентному… … Словарь ударений русского языка
ТРЕНИРОВКА — ТРЕНИРОВКА, планомерное воздействие на б. или м. длительный процесс приспособления организма к повышенным требованиям на определенную работу. В основе Т. лежат систематические упражнения работающих органов движения, в результате которых… … Большая медицинская энциклопедия
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА — (acidum uricum), 2, 6, 8 триоксипурин C5H4N408. М. к. открыта Шееле (Scheele) в 1776 г. и синтезирована в 1882 г. Горбачевским (Horbaczewski) нагреванием гликоколя и мочевины, мочевины и трихлормолочной кислоты. М. к. получена также путем… … Большая медицинская энциклопедия
ТУБЕРКУЛЕЗ — ТУБЕРКУЛЕЗ. Содержание: I. Исторический очерк............... 9 II. Возбудитель туберкулеза............ 18 III. Патологическая анатомия............ 34 IV. Статистика.................... 55 V. Социальное значение туберкулеза....... 63 VІ.… … Большая медицинская энциклопедия
Суворов, Александр Васильевич — (князь Италийский, граф Рымникский) — генералиссимус Российских войск, фельдмаршал австрийской армии, великий маршал войск пьемонтских, граф Священной Римской империи, наследственный принц Сардинского королевского дома, гранд короны и кузен … Большая биографическая энциклопедия
PROSENCEPHALON — PROSENCEPHALON, передний мозг; вместе с mesencephalon oM называется большим мозгом, или cerebrum;, вместе же с mesencephalon и rhombencephalon образует головной мозг. В свою очередь он подразделяется на 1) telence phalon, или конечный мозг… … Большая медицинская энциклопедия
Обувь* — О. должна не только защищать ногу от холода, пыли и мокроты, но и делать для неё нечувствительными неровности, в то же время ничем не стесняя свободу движений, кожную испарину и т. д. и не изменяя естественной формы стопы и пальцев. Как внешняя… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
